Освітня програма на 2022 - 2023 навчальний рік

ІЛЬНИЦЬКА ГІМНАЗІЯ

ІРШАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Код ЄДРПОУ 22099789

НАКАЗ

  17.06.2022                       с. Ільниця                             № 47/о

Про затвердження освітньої програми

На виконання абзацу двадцять другого частина першої статті 64 та статті 33 Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності 28.09.2017,  постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою КМУ від 24.11.2011 року № 1392, та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2, 3-4 класів), розробленої під керівництвом Шаяна Р.Б. та затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019 № 1272, 1273,  відповідно до  наказів №405,406,407,408 від 20.04.2018, № 235  від 19.02. 2021 р, згідно рекомендацій листа Міністерства освіти і науки України №1/9-254 від 20.04.2018 «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів» та наказу департаменту освіти та гуманітарної політики №388 від 16.05.2018 «Про зарахування дітей до 1 класу загальної середньої освіти», рішення педради протокол №13 від 10.06.2022 року

НАКАЗУЮ

1. Затвердити освітню програму на 2022-2023 роки (додаток)

2. Ввести програму в дію з 01.09.2022-2023 н.р.

3. Котроль за виконанням наказу залишаю за собою

Директор гімназії                           Оксана  БАНДУРОВИЧ

З наказом ознайомлено:    

Ільницька гімназія

Іршавської міської ради

Закарпатської області

 ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Ільницької гімназії

Іршавської міської ради

Закарпатської області

на 2022-2023 навчальний рік

Освітня програма Ільницької гімназії Іршавської міської ради Закарпатської області є наскрізною, оскільки охоплює освіту на І (початкова освіта), ІІ (базова середня освіта) ступенях навчання.

         Програма розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,  Постанов Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462 та від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 24.07.2019 №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової загальної освіти»,  від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»,  від 30 вересня 2020 р. № 898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» та на підставі типових освітніх програм, затверджених наказами МОіН України, від 08.10.2019 №№1272, 1273, від 19.02.2021 №235, від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти».

Освітня програма передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти.

Освітня програма містить:

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

- перелік, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, логічна послідовність їх вивчення;

- загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні загальної середньої освіти, його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання;

- опис очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів;

- форми організації освітнього процесу, в тому числі в інклюзивних класах та за індивідуальною формою навчання;

- опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Освітня програма схвалюється педагогічною радою гімназії та затверджується директором,  оприлюднюється на вебсайті гімназії.

На основі освітньої програми школа складає та затверджує навчальний план на наступний навчальний рік, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Навчальний план Ільницької гімназії Іршавської міської ради Закарпатської області охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної складової, упровадження спецкурсів, курсів за вибором та індивідуальних занять.

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин навчального плану. З метою виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими навчальними планами для кожного класу, в повному обсязі.  

Навчальний план зорієнтований на роботу гімназії за 5-денним навчальними тижнем.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Загальний обсяг навчального навантаження

Кількість класів:

1–4 кл. – 5; 5–9 кл. – 5.

Орієнтовна кількість учнів:

1–4 кл. – 97; 5–9 кл. – 104.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» (ст. 12).

Середня наповнюваність класів складає:

1–4 кл. – 20; 5–9 кл. – 21.

Всього класів – 10, учнів – 201, середня наповнюваність – 20.

Загальний обсяг навчального навантаження:

 для учнів 1–4-х класів складає 3395 годин/навчальний рік:

для учнів 1-х класів - 840 годин/навчальний рік,

 2-х класів – 840 годин/навчальний рік,

3-х класів – 875 годин/навчальний рік,

4-х класів – 840 годин/навчальний рік. 

  Загальний обсяг навчального навантаження

 для учнів 5–9-х класів складає 5395 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 980 годин/навчальний рік,

6-х класів – 1067,5 годин/навчальний рік,

7-х класів – 1120годин/навчальний рік,

8-х класів – 1037,5 годин/навчальний рік,

9-х класів – 1190 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані Ільницької гімназії Іршавської міської ради Закарпатської області на 2022-2023 навчальний рік (додаток 1).

Навчальні плани складені відповідно до Типових навчальних планів:

• для 1-2-х класів – за Типовими освітніми програмами для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОіН України від 08.10.2019 р. № 1272 (Шиян Р.);
• для 3-4-х класів – за Типовими освітніми програмами для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОіН України від 08.10.2019 р. № 1273 (Шиян Р.);

-  для 5-х класів  – за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОіН України від 19.02. 2021 р. № 235, таблиця 1;

- для 6-9-х класів  – за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОіН України від 20.04.2018 № 405, таблиця 1;

Години варіативної складової передбачено на :

додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової:

1 - на вивчення математики, 1 година на тиждень;

2-А,Б- на вивчення математики, по 1 годині на тиждень;

3 - на вивчення математики, по 1 годині на тиждень;

4 - на вивчення математики, по 1 годині на тиждень;

5 – на вивчення математики та української мови, по 1 годині на тиждень

6 – на вивчення математики та української мови, по 1 годині на тиждень

7 – на вивчення математики та української мови, по 1 годині на тиждень

8 – на вивчення математики та української мови, по 1 годині на тиждень

9 - на вивчення математики та української мови, по 1 годині на тиждень

Всього з варіативної частини виділено 10 годин.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм.

Години фізичної культури не враховуються при визначенні  гранично допустимого навантаження, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392,  від 30 вересня 2020 р. № 898.

Порядок вивчення окремих навчальних предметів

Освітня галузь «Технології» у 6-9-х класах реалізується через предмет «Трудове навчання»

Предмети: «Трудове навчання», «Технології» реалізується варіативними модулями:

Предмет «Фізична культура» реалізується варіативними модулями:

Розподіл семи годин інтегрованого предмету «Я досліджую світ» у 1 класі здійснюється між освітніми галузями таким чином:

• мовно-літературна  – 2 години;
• математична – 1 година;
• природнича, технологічна, інформативна, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична – разом 4 години.

Розподіл восьми годин інтегрованого предмету «Я досліджую світ» у 2 класі здійснюється між освітніми галузями таким чином:

• мовно-літературна  – 2 години;
• математична – 1 година;
• природнича, технологічна, інформативна, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична – разом 5 годин.

Розподіл семи годин інтегрованого предмету «Я досліджую світ» у 3,4 класі здійснюється між освітніми галузями таким чином:

• мовно-літературна – 2 години;
• математична – 1 година;
• природнича, технологічна, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична – разом 4 годин.

Реалізація завдань мистецької освітньої галузі здійснюється через вивчення окремих предметів «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво» у 1-7 класах, у 8-9 класах - інтегрованого курсу «Мистецтво».

В межах галузі «Громадянська та історична галузь» у 5 класах вивчається курс «Вступ до історії України та громадянської освіти», в межах галузі «Суспільствознавство» у 6 класах – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України» .

У 2022-2023 навчальному році визначено такий порядок викладання предметів, на які виділено не цілу  (дробову: 0,5; 1,5; 2,5 тощо) кількість годин:

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128:

Навчання у школі І ступеня (початкова освіта) здійснюється за такими освітніми галузями:

для 1-4 класів (Шиян Р.Б., цикл І (1-2 класи) , цикл ІІ (3-4 клас)

Очікувані результати навчання здобувачів початкової  освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня

(додаток №2,3)

Навчання у школі ІІ ступеня (базова середня освіта) передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети, інтегровані курси. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.  

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Очікувані результати навчання здобувачів базової  освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей, 5 класи:

Мовно-літературна

Математична

Природнича

Соціальна і здоров’язбережувальна

Громадянська та історична галузь

Інформатична

Технологічна

Мистецька

Фізична культура

Перелік освітніх галузей, 6-9 класи:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Тривалість уроків у 5-9 класах – 45 хвилин.

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(додаток №2,3)

Навчальні плани для індивідуальної форми навчання складаються на основі типових навчальних планів. Індивідуальні навчальні програми та індивідуальні навчальні плани для учнів  розробляються педагогічними працівниками за участю одного з батьків (законних представників) відповідно до можливостей дитини і з урахуванням витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації. 

Відповідно до наказу МОіН України №955 від 10.07.2019 року кількість навчальних годин для організації індивідуальної форми навчання учнів визначається відповідно до кількості предметів інваріантної частини навчального плану за умови виконання вимог Державних стандартів загальної середньої освіти і становить:

• 1-4 класи – 10 годин на тиждень на здобувача освіти;
• 5-9 класи – 14 годин на тиждень на здобувача освіти.

Для індивідуальної форми навчання перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета в межах тижневого навантаження визначає індивідуальний навчальний план, який затверджується директором гімназії.

Освітній процес у 4  класі з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до навчального плану гімназії, складеного на основі типових навчальних планів та програм, рекомендованими МОіН для закладів загальної середньої освіти. Відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учня може розроблятися індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма

Загальні вимоги до обов’язкових результатів навчання .

Загальні вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (гімназії, родині), різноманітних  соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти за освітніми галузями конкретизовано в Державних стандартах.

Ключові компетентності

Результати навчання здобувачів освіти повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно- і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальногімназійні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проєктах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

1) формувальне (поточне) оцінювання;

2) підсумкове оцінювання (семестрове та річне);

3) державна підсумкова атестація учнів;

4) зовнішнє незалежне оцінювання.

 Формувальне (поточне) та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам освітньої програми закладу освіти, вибір їх форм, змісту та способу здійснюють педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти.

 Формувальне (поточне) та семестрове оцінювання  здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання. 

Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень і відображається у свідоцтві досягнень, що видається   учневі.

Навчальні досягнення учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання, оцінюються відповідно до вимог індивідуальних навчальних програм.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів повної загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації.

Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію на кожному рівні повної загальної середньої освіти, крім випадків, визначених законодавством.

Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання випускників на кожному ступені навчання визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

У разі вибуття учня із закладу освіти (виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо) оцінювання може проводитися достроково або в екстернатній формі (у відповідному закладі).

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з таких компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розроблення рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Інструменти для здійснення моніторингу системи внутрішнього забезпечення якості освіти регламентовано шкільним Положенням про моніторинг якості освітнього процесу, затвердженим на засіданні педагогічної ради, протокол № 1 від 26.01.2010 року.

Для забезпечення академічної доброчесності в освітньому закладі (ст.42 Закону України «Про освіту»), запобігання порушень академічної доброчесності (академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, необ’єктивне оцінювання, шахрайство, хабарництво, несанкціонована співпраця, службова недбалість, зловживання впливом), посилення відповідальності за порушення академічної доброчесності, всі учасники освітнього процесу дотримуються  Положення про академічну доброчесність, затвердженого.                                           

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнуті повторного проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); при моніторингу якості знань не зараховуються результати участі у І етапі (шкільному) Всеукраїнських учнівських олімпіадах, конкурсах – робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків списування учень не допускається до участі  в інших олімпіадах, конкурсах.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники освітнього закладу можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:

- при необ’єктивному оцінюванні результатів навчання здобувачів освіти педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання, щорічної винагороди;

- спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих ідей, використання інформації без посилань на джерела, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади;

- надання освітніх послуг за певну незаконну винагороду матеріального чи нематеріального характеру є підставою для притягнення педагогічного працівника до відповідальності судом першої інстанції.

Структура 2022-2023 навчального року

2022-2023 навчальний рік розпочинається 1 вересня 2022 року святом  Дня знань. Відповідно до п.3 ст.10 розділу ІІІ Закону України «Про повну  загальну середню освіту» навчальний рік триває не менше 175 навчальних днів та закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою з осінніми, зимовими, весняними канікулами. Орієнтовна структура навчального року:

І семестр – з 01.09.2022 р. по 30.12.2022 р.

ІІ семестр з 10.01.2023 р. по 02.06.2023

Осінні канікули – з 29.10.2022 р. по 06.11.2022 р.

Зимові канікули – з 31.12.2022 р. по 09.01.2023 р.

Весняні канікули - з 25.03.2023 р. по 02.04.2023 р.

02 червня 2023 року - свято Останнього дзвінка.

Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, базової школи.

Орієнтовні дати вручення документів про освіту для випускників 9-х класів – 15 червня 2023 року.

                                                                                                   Додаток 1

Додаток 2

Перелік програм

для вивчення предметів інваріантної складової робочого навчального плану  у 2022-2023 навчальному році