Чим зайняти дитину у бомбосховищі?
Психологиня Світлана Ройз поділилася ідеями, чим можна відволікти дітей в укриттях. Більшість із цих ігор можна використовувати і просто в родинному колі, увечері, під час «комендантської години».
Нам важливо пам’ятати, що аудіальний канал сприйняття під час гулу сирен під особливим навантаженням. Тож треба його «зайняти»:
- Співати хором.
- Слухати в навушниках аудіоказки та музику.
- Взяти із собою гітару, влаштувати для всіх концерт.
- Кричати кричалки проти війни та російської армії.
Щоб повернути відчуття безпеки:
- Ліпити із пластиліну, що наразі є ефективніше, ніж малювати.
- По можливості взяти із собою подушки, щоб зробити будиночок.
- Із ниток «прокреслити» довкола себе коло безпеки.
- Вирізати орігамі.
- Робити мотанки з хусточок.
- Вчитися жонглювати.
- Гра «Чарівні дотики»: уявити, що тіло – музичний інструмент. Кожна частина тіла видає свій звук. Торкатися долонькою, а дитина співає, мукає, кукурікає тощо.
- Гра «Я – тварина»: показати жестом, позою, звуками, яка тварина. Другий партнер із гри відгадує. Образ тварини завжди свідчить «про життєстійкість» дитини, тому можна запропонувати після зображення «наляканої» тваринки показати «сміливу».
- Гра «Докричатися до Місяця»: уявити, що треба крикнути послання космонавтам чи інопланетянам. Можна кричати з різних кутів сховища одне одному, можна спрямовувати звук далеко-далеко.
- Гра «Вдихнути хмару»: уявити, що вдихнули хмару, і видихнути її зі звуком
– тихим або сильним вітром, можна із грозою та блискавкою (тупаючи ногами).
- Гра «Погода»: можна йти по колу, можна стукати пальцями, долоньками по столу, стіні, підлозі. Спочатку погода гарна, світить сонечко і легкий вітер (йдемо/стукаємо повільно, м’яко і тихо), потім вітер міцніє, починається дощ (йдемо/стукаємо швидше і голосніше). Дощ посилюється, злива – тупаємо/стукаємо сильніше, стрибаємо, гроза-ураган – стрибаємо, махаємо руками і кричимо. Вітер заспокоюється, дощ стихає – поступово йдемо/стукаємо тихіше і повільніше. Закінчуємо «хорошою погодою»: руки вгору – «сонце».
- Гра «Клац-клац»: клацати зубами, ніби від холоду, потім показувати зуби, як мавпочки, шкіритись і гарчати, як тигри. Після цього перетворитися на людей.
- Гра «Лети!»: дмухати одне на одного, як на перо. «Перо» має «полетіти» і
«покружляти».
- Гра «Штовхалки»: відштовхнути повітряною хвилею партнера по грі, зробивши жест руками. Партнер «відлітає» від дитини.
- Гра «Борці сумо»: засунути подушку під футболку і штовхатися, подушка пом’якшуватиме удар.
- Рвати папір, а потім зібрати з уривків колаж.
- Боулінг: збивати будь-які предмети (дозволити порушити порядок).
- Гра «Злий бобер»: придумати злу тварину і поводитися так, як може поводитися ця тварина. Потім перетворитися на добру тварину. Потім – на людину.
- Гра «Випустити пазурі»: показати, як тигреня шипить і показує пазурі, коли хоче захиститися. Потім перетворитися на людину.
- Гра «У ціль»: зім’яти в руках папір і як м’ячиком влучити в ціль.
- Кричати в «мішок для крику» або в склянку.
- Гра «Буцалки» – буцатись руками чи головою, говорячи по черзі «так» чи
«ні».
Настільні ігри
- Шахи, шашки.
- Причому шашки збивати щиглями (нам потрібні «агресивні дії»).
- Будь-які настолки.
- Карти.
- Що простіша (тупіша) гра, то краще.
- Розставляти доміношки та влаштовувати «ланцюгову реакцію».
Малювати
- Мандали, будиночки, веселки.
- Мрію.
- Найбезпечніше, захищене місце.
- Те, що хочеться робити одразу після війни.
- Розмальовки.
- Ангелів.
Ігри зі словами
«Питання»: один гравець ставить запитання – другий повинен відповісти на нього. Гра триває, доки хтось скаже речення без питання. Наприклад: «Ти їв сьогодні? – А чому ти цікавишся? – Хіба це секретне питання?» – і так далі.
«Чотири слова» (дітям від 8 років можна запропонувати і 5–6 слів): вибираємо 4 абсолютно не пов’язані між собою слова. Використовуючи їх, складаємо по черзі невелику розповідь.
«Багато слів»: вибираємо велике слово. З його букв кожен на своєму аркуші складає та записує багато маленьких. Діти можуть спочатку бути в команді з дорослими, а потім вони швидко стають самостійними гравцями.
«Малювання словом»: вибираємо слово, яке дитині складно писати або вимовляти. Вигадуємо, що саме малюватимемо. Наприклад, намалювати фігурку кота, використовуючи лише загадане слово (пишемо його багато разів у різних площинах).
«Навпаки»: говорити слова навпаки, не записуючи їх. Наприклад, чайник — киньяч, стіна — анітс…
«Врозсип»: написати врозсип на аркуші літери, з’єднувати букви лініями в слова.
«Покажи слово»: один гравець загадує слово і показує його пантомімою, інші повинні відгадати.
«Я загадав»: розповісти про загадане слово, не називаючи його. Наприклад: «Я загадав – білий, холодний, рипить під ногами, тане». Інші мають відгадати згадане слово.
«Індукція — дедукція»: гравець загадує предмет. Інші повинні його вгадати, ставлячи запитання, на які він може відповісти тільки «так» або «ні» (з дитиною можна починати із загадування тварин та частин тіла).
«Остання літера»: кожен гравець каже слово, яке починається на останню літеру попереднього слова.
«Рима»: називаємо 4 (або 2) випадкові слова, на які шукаємо риму або з якими вигадуємо вірш, кричалку.
«Літера»: називаємо слова лише на задану букву.
«Шукаємо подібне»: називаємо два випадкові слова – чим вони можуть бути об’єднані?
«Чарівна мова»: називати слова або фразу, промовляючи, перед кожним складом додатковий склад (жихмажира – хмара, раморароразираво – морозиво). Учасники мають вгадати слово.
«Нісенітниця»: говоримо початок речення, до якого потрібно вигадати продовження-«нісенітницю», абсолютно нереальне.
«Казка»: складаємо казку – кожен каже по реченню.
«Асоціації»: один гравець називає слово, наступний – свою асоціацію на це слово (дітям можемо пояснити – перше, що спадає на думку, коли чуєш це слово).
«Це слово вміє…»: описуємо слово його «вміннями». Наприклад, «він вміє писати, малювати, стукати та кататися по столу» (олівець). Учасники відгадують слово.
«Картина»: називаємо слово. По черзі розповідаємо, яку об’ємну картину ми бачимо, коли вимовляємо це слово. Наприклад, для одного гравця слово «чай» означає: сім’я сидить за столом і розмовляє, для іншого – чайна плантація та збирачі чаю, для третього – стіл накритий скатертиною, грає музика, для четвертого – чайна церемонія, для п’ятого – людина сама стоїть біля вікна, насолоджуючись самотністю та чаєм.
«Антоніми»: називаємо слова і шукаємо до них антоніми.
«Неіснуюче слово»: вигадуємо неіснуючі слова, і що вони могли б означати мовою інопланетян.
«Тарабарська мова»: говоримо одне з одним тарабарською мовою, намагаючись за інтонацією вгадати, про що кожен говорить.
Відволіктися від тривог та хвилювань також допоможуть мультики й ігри в телефоні, прослуховування аудіо-книг.