писанка 2023

Розписані різнокольоровими візерунками пташині яйця називають в Україні писанками. Сьогодні це невід'ємний атрибут великодніх свят.

Давайте в ці пасхальні дні, дорогі друзі і гості сайту, звернемо свою увагу на зміст і походження нашої української писанки.
Чому на сайті дитячої книги ми присвячуємо місце і час цього виду старовинного народної творчості? Дійсно, що може бути спільного між дитячою книгою і писанкою? А відповідь очевидна: духовне коріння, що об'єднує нас в єдиний народ, наочно проявляється, як у добрій, зробленої з душею, книзі для дітей що виховує особистість, так і в писанці, яка виховує любов до своїх духовних витоків.

Сьогодні розписані різнокольоровими візерунками пташині яйця, які називають в Україні писанками - невід'ємний атрибут великодніх свят. Для розпису, поряд з курячими, використовують гусячі, качині і страусині яйця. Вони більше курячих за розміром, тому такі писанки виглядають ефектніше.

Однак, згідно споконвічним народним традиціям, що беруть початок ще до християнської епохи, для писанок, головний зміст яких - магічні, ритуальні і цілющі дії, використовувалися запліднені яйця курочок-молодиць першого весняного місяця-молодика.

Хоча писанка, як створення малюнка за допомогою спеціального пристосування - писачка, воску і послідовного нанесення шарів фарби на шкарлупу - це не єдина техніка розфарбовування поверхні яєць.

З давніх-давен, як в великодні свята, так і для магічних ритуалів в дохристиянський період, активно використовувалися крашанки - варені яйця, пофарбовані в будь-який один колір. На Великдень, як правило, в червоний.

На всій території України і в наші дні масово поширений звичай вживати крашанки в їжу на світанку Великодня, після закінчення великодньої служби в храмах.

У дохристиянську епоху їх також застосовували в якості атрибутів магічних ритуалів. Вважалося, що вони володіють цілющою силою. Хвора людина носила крашанку на шиї, підвішеною на нитки. За язичницьким повір'ям вона, вбирала в себе його хворобу. На новосілля над дверима вішали амулети з червоних крашанок в обрамленні колосків пшениці.

У народних традиціях розвивалися і інші техніки розмальовки яєць.

Крапанки - це коли гарячим воском наносяться плями, смужки, цяточки на шкарлупу, після чого яйце занурюється у фарбу. Потім знову наносять крапельки воску і занурюють у фарбу іншого кольору. А так далі. Потім віск видаляють, і на яйці залишаються різнокольорові цяточки: білі і кольору використаних фарб.

Дряпанки, або шкрябанці - це яйце, забарвлене в будь-якої однотонний колір, на якому потім за допомогою металевого вістря продряпаний візерунок.

Мальованка - це яйце з нанесеним на шкарлупу авторським, часто художнім малюнком: натюрмортом, пейзажем, вигаданим сюжетом.

У мистецтві розпису яєць особливе змістове значення відіграє колір. При цьому треба розуміти, що кольори писанки "розповідають" про різні, часом протилежні, сторони життя в розумінні наших предків, і можуть бути прочитані тільки в складному поєднанні один з одним. Тлумачення такого складного поєднання кольору і символічних знаків на писанках і є предметом етнографічних досліджень.

Скажімо, чорний колір символізує зв'язок з землею. У різних поєднаннях він може бути, як символом родючості, надією на рясний урожай, так і потойбічного світу.

Червоний - це колір крові. Тому саме червоні крашанки використовують для трапези, ігор, взаємних подарунків на Великдень, як прилучення, відповідно до християнської віри, до крові Христа, яка змила з світу людські гріхи.

Крім того, червоний колір - це торжество Воскресіння, тобто символ Життя і Любові. У наших предків він мав на писанках значення життєвої сили, влади, чоловічого начала, надії на щасливий шлюб в любові.

Білий колір в якості тону для забарвлення і розпису символізує чистоту, прагнення до високих духовних ідеалів, сімейне щастя, засноване на взаємній любові, світ, успіх у всіх життєвих починаннях.

Жовтий колір - символіка дозрілого зерна, означає повний достаток. Це - колір Сонця, оскільки в зерні його частинка, а колір Сонця - це колір щастя і достатку.

Блакитний - колір небесної божественності. Він уособлює небо, повітря і, разом з тим, воду, як зародження життя і основу здорового - духовно і фізично - існування.

Зелений - колір весни, весняного оновлення природи, родючості, багатства.

Коричневий - це мати-земля, її сила, її дари, турбота і оберіг від злих духів.

Шифр світосприйняття наших предків в традиціях і символіці писанки

Чому саме яйцю з самої давнини у слов'ян відводилася роль "посередника" між людиною і навколишнім його всесвітом?

Сприйняття Всесвіту співвідносилося у наших предків з образом Світового Яйця, а з усіх птахів саме курка відповідала образу Божественного Птаха, що його зародила.

У той же час в світогляді слов'ян був присутній і інший міфологічний архетип - Світове дерево. Його символіка постійно зустрічається в узорах писанки.

Значимість прочитання і розшифровки цих візерунків неможливо переоцінити. Адже вони свідчать, принаймні, про наявність у наших предків осмисленого і системного світосприйняття навколишнього світу: космосу з космічними об'єктами що спостерігаються, духовного світу божеств і самої людини, нерозривно пов'язаного з ними по життю.

Якщо говорити саме про писанку, то щоб зберігати магічні властивості, яйце-оберіг має бути тільки живим. Вміст яйця видаляється лише тоді, коли робота повністю завершена.

Для виробництва писанок в старовину використовувався чистий бджолиний віск, живий вогонь воскової свічки, рослинні барвники. Особливу роль відводили воді, на якій замішували фарби. За нею ходили до настання зорі, мовчки, потай, брали з 7 джерел або там, де 3 потоку зливаються в один. Така вода називалася у слов'ян непочатою, або «німою».

У стародавніх народних традиціях - розписувати писанки протягом всього року.

В очікуванні немовляти, господиня розписувала їх яскравими квітами і птахами, що символізують чистоту і красу душі, яка ось-ось з'явиться світові.

Для багатого врожаю в першу і останню борозну поля закопували писанки з орнаментом з пшеничних колосків і землеробськими сюжетами.

Про що це все говорить нам?

Про процес створення писанки, як прагнення до високого рівня духовної чистоти наших предків, і пізнання законів природи, як складової частини Всесвіту. Не випадково на традиційних українських писанках, що зберігаються в етнографічних музеях Львова, Коломия, Харкова точне відтворення архаїчного уявлення про Всесвіт: в широкій частині яйця піктограми землі, засіяного поля, часто зображені хвилі, які омивають землю, а на верхній частині - «небесне склепіння» з міфологічними птахами і духовними істотами.

Духовне значення української писанки для кожного з нас сьогодні

У нашої української писанки є одна чудова особливість, яку за своєю значимістю для сьогоднішньої України можна порівняти з поезією Шевченка, українським синім небом над головою і мелодіями українського степу, оспіваних у віршах Тараса Григоровича.

Ця особливість полягає в глибинній, об'єднуючій ролі всіх частин і країв нашої країни в єдину, неподільну і самобутню українську спільноту. Глибинній тому, що ідеї і сенс сюжетів розписів на шкаралупі яєць не вигадані навмання, а оповідають про ідею світобудови, будівлі та сутності Всесвіту. І є зримим відображенням духовних цінностей і пріоритетів українського народу. Візерунки української писанки переплітають в нерозривний духовний орнамент душу Гуцульщини, Покуття, Галичини з душею Слобожанщини - Захід України з її Сходом.

Ось давайте і ми підем з вами, дорогі читачі, спочатку на Гуцульщину, в Івано-Франківську область, в мальовниче містечко Коломия. Славен він тим, що там зберігається найбільше в світі розписане барвистим орнаментом яйце. Яке це - найбільше? А ні багато, ні мало - 13.5 м. у висоту і 10 м. у діаметрі!

Ого! Який же птах зніс таке «яєчко»? Безумовно, казковий. Нехай це для наших читачів залишиться загадкою. Яку, втім, нескладно розгадати. Досить побувати в унікальному - єдиному в світі - музеї «Писанка» в місті Коломия, щоб особисто дізнатися відповіді на безліч загадок, пов'язаних з історією та традицією української писанки.

Більше 6000 експонатів розкажуть про смислову символіку кожного штриха і колірного рішення розпису яєць, які символізують духовну сутність українців. А найбільше на світі розписане яйце - це частина комплексу музею «Писанка».

У сусідньому обласному центрі - Львові, в етнографічному музеї, зберігається теж унікальна колекція стародавніх українських писанок, близько 11000. Багато в чому, саме вони є основою для дослідження етнічних коренів і витоків духовного коду українського народу.

У зв'язку з цим і по сьогоднішній день залишається надзвичайно актуальним повна розшифровка піктограм - знакових зображень на розписаної шкаралупі курячих яєць, що зберігаються в цих етнографічних музеях. Адже це, перш за все, важливо для нас, нині живучих на цій землі, під українським небом, прочитати і усвідомити духовний сенс молитов предків, звернених до Богів Всесвіту, відображених в символіці писанок.

До речі, досвід «прочитання» цих візерунків став, зокрема, основою методології розшифровки харків'янином, етнографом і одним із засновників майяністіки Кнорозовим Юрієм Валентиновичем, стародавнього вузликового письма індіанців майя.

А досвід цей бере початок в роботах іншого знаменитого харків'янина, історика і етнографа, засновника Харківського історичного музею, що носить нині його ім'я - Миколи Федоровича Сумцова. Ще в 1891 р їм було видано дослідження під назвою «Писанки». У ній досліджуються характерні для Слобожанського краю знаки і символи на розписних яйцях.

І ось ми вже з Коломиї та Львова в пошуках традиційної української писанки переміщаємося на Схід - на Харківщину.

Колекція Харківського історичного музею розповість нам, що слобожанські писанкарі використовували в своїй творчості так звані солярні символи - зірки, мотиви Сонця, рослинні орнаменти, стародавні піктограми про сутність світобудови.

На слобожанській писанці, наприклад, відсутні символи хрестів, що властиво багатьом іншим писанкам християнської епохи. Це говорить про її дуже давнє, дохристиянське походження.

За часів християнства на писанках з'явилася релігійна символіка. Крапками позначалися сльози Божої Матері, риба - символ Ісуса Христа, хрест - страстей Христових.

А чи є символи, якими найчастіше користується більшість українських писанок від Львова до Харкова?

Так, це - геометричні фігури. Трикутник - символ сімейного (мати, батько, дитина), божественного (Бог-Отець, Бог-Син, Бог-Дух Святий) або стихійного (земля, небо, вогонь) початків. Коло - символ сенсу життя і його пошуку, решіточка - символ переплетення успіхів і випробувань в людській долі, поділу добра і зла, кільце - материнства і пізнання. Що цікаво, зірки, а також кінь на писанках можуть символізувати сонце; олень - життєву силу, а риба - життя, здоров'я, родючість.

Взагалі ж, символіка старовинних українських писанок надзвичайно багата і різноманітна. Етнографи, історики, лінгвісти і навіть математики - адже розшифровка системи кольорів і символів на писанках є складним завданням на стику наук - до цього дня досліджують і систематизують їх всілякі інтерпретації.

Саме сьогодні для нас, сучасників важливо прочитати ці живі письмена минулих часів. Тому що в них відбито світогляд і духовні начала людей що жили століттями на цій землі - те, що і об'єднує всіх нас від Сходу до Заходу в єдиний український народ. В цьому і є для всіх нас те найголовніше, що ми повинні усвідомлювати, дивлячись на ці твори старовинної народної творчості - писанки, крашанки, крапанки, дряпанки, мальованки.