педрада 30.10.2019
Засідання педагогічної ради 30.10.2019 року з порядком денним:
1. Педагогічна рада - ділова гра « Формування самоосвітньої компетентності педагога».
2.Порядок рослідування випадку булінгу в освітньому середовіщі .
3. Про зарахування на екстернат Ляшко О.О..
4. Про курсуву перепідготовку на 2020 рік.
5. Різне.
Формування самоосвітньої компетентності педагога (ділова гра) С.І. Фущіч, заступник директора з навчально-виховної роботи Ільницької ЗОШ І–ІІ . Вступ З кінця XX ст. в суспільстві тривають процеси переосмислення цінностей, зміна ідеалів і пошук перспектив. Щоб гідно прийняти історичний виклик XXI ст., освіта мусить мати випереджальний характер, тобто бути націленою на майбутнє, на розв’язання проблем нового часу, розвиток творчих здібностей учасників навчально-виховного процесу, формування в них проектноїкультури, нових способів мислення — усього того, що забезпечитьуспішну соціалізацію. Тож працювати за новими вимогами може тільки творчий вчитель, що перебуває в постійному творчому пошуку, повсякчасно навчається. І зараз виправдовується стара істина: «Творчий учитель — творчий колектив». А з чого починається творчий колектив учителів — творців завтрашнього майбутнього України? Перш за все, зі cпівпраці: вільної, творчої, актуальної, цікавої,спільної! Метою науково-методичної роботи є підтримка ділового тонусу вчителя, допомога в подоланні труднощів, відкриття шляху до пошуку, ініціативи й творчості. При цьому важливо зацікавити педагогів, залучаючи до проведення того чи іншого заходу. Тож у нашій школі практикують крім загальноприйнятих і нестандартні форми роботи, які захоплюють учителів, сприяють розвитку різного роду компетентностей, індивідуального стилю, креативності, творчих здібностей. Одним із видів нестандартної роботи є проведення педагогічної ради у формі ділової гри. Саме така форма розвиває пізнавальну активність педагогів, стимулює самоосвіту, розвиток творчої ініціативи, забезпечує формування в колективі атмосфери плідного співробітництва. Підготовка до педагогічної ради Девіз. Неможливо жити краще, ніж проводячи життя в прагненні стати досконалішим. Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе. (Сократ) Мета:
Завдання:
Мотивація учасників засідання:
Очікувані результати:
Організація педагогічної ради:до ділової гри залучають педагогічний колектив школи (20 чоловік). Усіх учасників поділяють на 4 підгрупи. Кожна група обирає лідера, який організовує роботу згідно з установкою. Функції учасників:
Правила учасників гри:
Ділова гра «Я — вчитель» Вступ Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти України свідчать: «Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру» (Закон України «Про освіту»); «Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників та професійне самовдосконалення — важлива умова модернізації освіти» (із Національної доктрини розвитку освіти). На сучасному етапі розвитку суспільства всі розуміють, що кожному громадянину необхідні універсальні знання, здатність розв’язувати свої життєві та професійні проблеми. Ідею універсальної освіти розглядають нині як головну умову розвитку особистості й суспільства загалом. В основі цієї ідеї лежить здатність людини до безперервної освіти. На дитячі та юнацькі роки випадає тривалий процес освіти, і багато молодих людей із полегшенням зітхають, коли приходять на виробництво після вищого навчального закладу, але навіть невелика перерва в освіті відкидає їх назад, бо диплом про вищу освіту — це тільки початок безперервної освіти. Здатність до самоосвіти незрівнянно важливіша за своїми результатами та впливом на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі. «Вчити самого себе», — девіз кожної особистості, але найактуальнішим він стає для педагогів, бо внаслідок їхньої наближеності до молодого покоління здійснюють безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. Особистісно орієнтована самоосвіта педагога забезпечує підвищення педагогічної майстерності, а в результаті — безперервний саморозвиток особистості самого педагога і його вплив на розвиток особистості учня. В. Сухомлинський уважав, що джерелом і рушійною силою самоосвітньої діяльності вчителя є потреба в знаннях: «Знати більше, ніж я знаю сьогодні». Вчений зазначав, що суттєвими причинами, які породжують цю потребу, є вимоги, що висувають до вчителя керівники школи, колеги по роботі, батьки й особливо учні. Неодноразово В. Сухомлинський наголошував: «Учень має бачити в учителеві розумну, знаючу, думаючу, закохану в знання людину. Чим глибші знання, чим ширший кругозір, ширша всебічна наукова освіченість учителя, тим більшою мірою він не тільки вчитель, а й вихователь». Видатний педагог був переконаний, що самоосвітню діяльність учителя слід починати із самопізнання. Учитель мусить вивчити себе як особистість, порівняти себе з іншими, поспостерігати за собою ніби збоку. Він стверджував, що девіз самопізнання добре виражений у словах Ф. Достоєвського: «Знайди себе в собі, підкори себе собі, оволодій собою!» Виховання почуттів, дисциплінування думки Й волі, вироблення й урівноваження характеру — усе це людина має робити сама, пізнаючи себе й оволодіваючи собою. Інтелектуальна розминка Хто автор цих слів?
2. Продовжіть фразу
Отже, в основі ефективної педагогічної діяльності лежить «Я-концепція» вчителя, бо прийняття себе, розуміння себе, оптимістичне життєрадісне світосприймання — головний і провідний принцип забезпечення соціально-психологічних умов для зміцнення та збереження сприятливих тенденцій у самовдосконаленні та самореалізації особистості педагога. Кожен учитель визначає чотири компоненти власного «Я»:
Центральним елементом професійної свідомості вчителя є «актуальне Я», яке ґрунтується на трьох наступних. Стосовно «ретроспективного Я» існує система критеріїв оцінювання особистого професійного досвіду та досягнень. «Ідеальне Я» пропонує перспективу особистості й обумовлює саморозвиток у професійній сфері. «Рефлексивне Я» виступає шкалою середовища в професійній діяльності та забезпечує об’єктивність самооцінки. Отже, самоосвіта — це усвідомлена потреба в постійному вдосконаленні своєї професійної діяльності з акцентом на її соціалізацію, на створення умов для розвитку особистості та соціально значущих якостей особистості вчителя й особистості кожного учня. Самоосвіта — безперервна діяльність учителя, спрямована на розширення й поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки. Шлях від епізодичної самоосвітньої діяльності вчителя до планової усвідомленої самоосвіти пролягає через осмислення та створення особистої «Я-концепції». Самоосвітня діяльність учителя включає:
Вправа «Джерело знань» (робота в групах) Мета:сприяти актуалізації раніше набутих знань учителів. Очікування: вправа дає учасникам можливість для самовираження, формує позитивний настрій на роботу. Хід вправи.Уточнимо значення використовуваних понять. Продовжте речення, сформулювавши власне розуміння нижченаведених понять. Для цього пропоную спочатку звернутися до понятійного словника. Опрацювавши сталі вислови, на основі власного досвіду дайте відповіді на запитання. Час для обговорення — 2 хв. Відповідь групи на запитання — до 1 хв. (див. додаток 2). Запитання:
Організація самоосвіти вчителя залежить від рівня його підготовки, визначення проблем, мети вдосконалення, форм і методів узагальнення досвіду. Опанування методики впровадження самоосвітньої діяльності відбувається через такі етапи:
Ефективність самоосвіти педагогів залежить від стилю управління педагогічним колективом. Зокрема, у нашій школі ми намагаємося здійснювати індивідуальний підхід до кожного вчителя, підтримувати його творчість, прагнення до самореалізації. Крім планової самоосвітньої діяльності, ми спонукаємо вчителів до самоосвіти впродовж навчального року, під час підготовки до науково-методичних заходів, конкурсів, виставок, за результатами відвіданих у вчителя уроків. Усі теми самоосвітньої діяльності педагогів спрямовані на розв’язання єдиної науково-методичної проблемної теми школи. Важливим напрямом діяльності дирекції школи є висвітлення успіхів учителів як засіб стимулювання самоосвіти. Для цього використовуємо такі форми роботи:
Вправа «Ієрархія» Ієрархія (від грецьк. — священний) — у широкому розумінні означає розташування частин або елементів цілого в певному порядку. Проранжуйте подані нижче життєві цінності за ступенем їх значущості для вас, як для вчителя:
Рефлексія
Критерії оцінювання результатів самоосвіти:
Вправа «Проблемні люди» Кожному учаснику роздають аркуш паперу та пропонують:
Запитання
Висновок:усі вчителі, як і витинанки, різні, і до кожного потрібен свій підхід. Отже, розглянувши роль дирекції школи в керівництві самоосвітньою діяльністю вчителя, бачимо, що вона виступає в різних ролях: психолога-помічника й натхненника, менеджера-організатора й координатора, методиста-консультанта й діагноста. Тому важливо будувати свою діяльність, дотримуючи певних правил:
Показником ефективності самоосвіти є якість організованого вчителем навчально-виховного процесу й особисте самовдосконалення. Етапи саморозвитку та самовдосконалення педагога можна представити у вигляді спіралі. Не існує меж саморозвитку особистості. Виток спіралі представляє рівень саморозвитку на кожному етапі, що призводить до самокорекції та стрімкого стрибка на новий, ще вищий виток. Стрижнем цієї спіралі є системна особистісно зорієнтована самоосвіта педагога. Які ж результати самоосвітньої діяльності вчителя? Для нас це
Вправа «Портрет професіонала» (робота в групах) Кожен із нас колись був дитиною і навчався в школі. Ми зберігаємо в пам’яті імена тих учителів, чиї слова підтримки, уваги, любові, віри нам допомагали під час навчання й дорослішання, бо формули можна стерти в пам’яті, а щось важливіше залишається в ній назавжди. Дозволю собі пригадати приклад такого наставництва з історії. Філіп (батько Олександра Македонського) не наважувався цілком довірити навчання й виховання сина вчителям музики та інших наук, уважаючи, що справа це надзвичайно складна. Тому цар покликав Аристотеля, найвідомішого з грецьких філософів. Для занять і бесід він відвів Аристотелю й Олександру один із гаїв, присвячений німфам. Саме там сиділи на лавах і гуляли в тінистих місцях вчитель та учень. Як відомо, навчання пішло на користь. Усе життя потім Олександр говорив, що Філіпу він зобов’язаний життям, а Аристотелю — тим, що живе гідно. Схоже, це одне з найвищих визнань величезного впливу вчителя на цінності та життєву мету людини. Зараз ми спробуємо розібратися, що складає цінності та пріоритети сучасного вчителя, якими компетентностями він має володіти. За словами К. Ушинського, «учитель живе доти, доки вчиться; коли ж тільки він перестає вчитися, у ньому вмирає вчитель». Самоосвітня діяльність вчителя веде до його творчості. В. Сухомлинський писав: «Я знаю представників багатьох спеціальностей, але немає — я в цьому переконаний — людей більш допитливихі невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як учитель. Педагогічна діяльність, яка є сплавом науки та мистецтва, за своїми компонентами завжди передбачає творчість». Творчий педагог — це особистість, яка під впливом зовнішніх чинників набула потрібних для актуалізації творчого потенціалу додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, які допомагають досягти творчих результатів в одному чи кількох видах творчості. Творчість — одне зі складних і таємних явищ людського життя, їй властиві одночасно і знання відомого, доведеного, і фантазія, і сумлінність, і опора на закономірності, і випадковість. Сучасна наука дає таке визначення творчості: діяльність, яка породжує щось якісно нове й таке, що відрізняєгься неповторністю, оригінальністю та суспільно-корисною унікальністю. Педагогічна праця нетворчою не буває й бути не може, оскільки неповторні діти, обставини, особистість самого вчителя, і будь-яке його педагогічне рішення має виходити із нестандартних дій. Рефлексія Учителі дають відповіді на аркушах на такі запитання. 1. Як, на ваш погляд, було висвітлено питання, запропоноване до обговорення: а) глибоко й усебічно; б) частково; в) поверхово? 2. Що дала вам педрада: а) збагатила цінним досвідом; б) поглибила знання; в) викликала творче натхнення; г) принесла розчарування. Рішення педагогічної ради 1. Забезпечити самостійний вибір педагогами теми самоосвітньої діяльності та форм її реалізації, виходячи з науково-методичної проблеми школи. 2. З метою підвищення професійної компетентності вчителів і забезпечення ефективності навчально-виховного процесу продовжити активну роботу творчої групи, практичних семінарів-практикумів з розв’язання актуальних проблем освіти, які є новими в педагогічній теорії та практиці. 3. Стимулювати самоосвітню діяльність педагогічних кадрів і надавати своєчасну методичну допомогу кожному вчителю школи. 4. Забезпечувати участь педагогічних працівників школи у колективних і групових формах методичної роботи. 5. Активно впроваджувати в практику роботи методичної служби нестандартні, інноваційні форми роботи з педкадрами. 6. Систематично підводити підсумки самоосвітньої роботи вчителів у вигляді співбесід, звітів на нарадах при директорові, засіданнях МО. 7. Заохочувати вчителів до вивчення передового педагогічного досвіду своїх колег, вчителів району, області, України. Додатки Додаток 1 Група 1 Завдання.Проаналізуйте види ключових компетентностей (за різними джерелами). Ознайомте з ними присутніх.
Група 2 Завдання:проаналізуйте професіограму вчителя, розроблену науковцями-педагогами та психологами. Ознайомте з нею присутніх. Професійна спрямованість учителя
Група 3 Завдання:проаналізуйте види ключових компетентностей, якими необхідно володіти сучасному вчителю. Ознайомте з ними присутніх. Види ключових компетентностей, якими необхідно володіти
Група 4 Завдання:визначте, які форми методичної роботи сприяють становленню ключових компетентностей учителя. Інформаційний довідник Зараз актуальним є пошук нових технологій, форм методичної роботи, які максимально сприятимуть становленню й розвитку професійних компетентностей учителів, а саме оволодінню:
Отже, на сучасному етапі розвитку школи особливу увагу приділяють удосконаленню всіх ланок підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, зокрема внутрішньошкільній методичній роботі, оскільки саме вона забезпечує підтримку належної професійної форми кожного з педагогів, сприяє її розвитку. Формуванню якісних професійних компетентностей учителів сприятимуть такі форми методичної роботи:
Продовжте перелік, скориставшись моделлю зростання професійної майстерності вчителя. Проілюструйте прикладами з досвіду роботи нашої школи. Додаток 2 Група 1 Поняття «компетентність» у психолого-педагогічній літературі остаточно не визначено. На сьогоднішній день загальний аналіз, характеристику компетентності здійснили О. Овчарук, О. Пометун, О. Локшина, І. Єрмаков та інші. Компетентність:
Група 2 Компетенція —це коло повноважень будь-якої установи або особи; коло питань, у яких ця особа має знання, досвід. Компетенція є складовою компетентності. Компетенції є двох видів: 1) базові (фізичні, когнітивні, моральні); 2) похідні (трудові, технологічні, політико-правові), які розвиваються на основі базових. Поняття «компетенція» вживають, як правило, у значенні «коло повноважень». Компетентність пов’язують з обізнаністю, авторитетністю, кваліфікованістю. Тому в педагогічному сенсі рекомендують користуватися терміном «компетентність». Група 3 Компетентна людина: 1) яка має достатні знання в будь-якій галузі, яка з чим-небудь добре обізнана, тямуща, кваліфікована; 2) яка має певні повноваження, повноправна, повновладна. Група 4 Компетентний учитель— той, хто володіє необхідною сумою знань, умінь, навичок, які виражають сформованість педагогічної діяльності, педагогічного спілкування й особистості вчителя як носія визначальних цінностей, ідеалів і педагогічної свідомості. Це поняття не нове. До нього зверталися ще давні філософи, а також видатні вчені, педагоги минулого (К. Ушинський, С. Русова, А. Макаренко, В. Сухомлинський, Г. Ващенко та інші). К. Ушинськийзазначав: 1) «учитель має бути зразком для поліпшення розумового і морального виховання населення»; 2) «обов’язково потрібно володіти спеціальними знаннями в галузі теорії педагогіки, виховання, загальної та конкретної дидактики, учитель має бути обізнаний із зарубіжною історією та практикою навчально-виховної роботи». С. Русова звертала увагу працівників освіти на необхідність знання психології, фізіології, педагогіки, дефектології, на вміння застосовувати методи дослідження дітей, спостереження, експеримент. Наголошувала на необхідності ерудованості, начитаності педагога, його вмінні співвідносити інформацію теоретичну з інформацією спостережень, на вмінні аналізувати одержану інформацію для прийняття педагогічно доцільного рішення. К. Мелешкодосліджував проблеми вдосконалення професійної компетентності сільського вчителя. Він зазначав, що професійні якості вчителя розглядають через його особисті здібності й уміння, зокрема такі компетенції, як уміння адаптуватись у соціальному середовищі, ефективно використовувати набуті знання в практичній діяльності, здатність генерувати нові перспективні й реальні ідеї, володіти педагогічним тактом, визначати напрями власної діяльності, шляхи та способи самовдосконалення. Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування) |
Із метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти здобувачів освіти педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу зобов’язані повідомляти керівника закладу про випадки булінгу, учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб. Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний із цим, то він може звертатися до органів Національної поліції України із заявою. Керівник закладу повідомляє про терміни, порядок реагування на доведені випадки булінгу, відповідальність осіб, причетних до булінгу та процедуру розгляду відповідно до законодавства. Згідно з КУпАП булінг учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин. Булінг, вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Рекомендації до оформлення заяви 1. Подається державною мовою. 2. Чітко вказуються прізвища. 3. Дотримання вимог до оформлення реквізитів. 4. Не допускати виправлень. 5. Зміст заяви пишеться в довільній формі. Реагування на доведені випадки булінгу Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування) 1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. 2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання. 3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення: – якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей; – якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою. 4. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії. 5. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти. Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу(Кодекс України про адміністративні правопорушення) Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого: – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення: – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. |